ГАЗЕТА "КРЕМІНЩИНА"

Хрещення Київської Русі: згадаємо як це було

Professor — Mon, 03 Aug 2015 13:54:48 GMT

Як зазначив заступник начальника Рубіжанського МВ КВІ Цегельник Дмитро Валерійович 28.07.2015 року за ініціативою Кремінського районного підрозділу Рубіжанського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції на базі Кремінського центру соціальних служб для сім’ї дітей та молоді з неповнолітніми засудженими та особами молодіжного віку була проведена лекція та заходи присвячені до Дня Хрещення Київської Русі.

Підлітки підчас лекції дізналися про те що, Хрещення Русі – процес прийняття і поширення християнства на землях Київської Русі. Основна подія – масове хрещення у 988 році мешканців Києва, а згодом інших міст держави князем Володимиром Святославовичем, у результаті чого християнство стало провідною релігією на Русі.

За Указом Президента України 1025-річчя хрещення Київської Русі відзначатимуть 28 липня по всій країні. За православним календарем саме у цей день ушановують пам’ять святого рівноапостольного князя Володимира – хрестителя Київської Русі.

Таким чином,з неповнолітніми була проведена профілактично-просвітницька робота щодо вивчення історії становлення релігії на території сучасної України для залучення релігійних догматів у процесі виправлення та ресоціалізації засуджених неповнолітніх та осіб молодіжного віку.

Альтернатива до адміністративного арешту та штрафу є!

Professor — Mon, 13 Jul 2015 13:04:04 GMT

Шановні читачі, хотілося б звернути Вашу увагу на державну службу виконання кримінальних покарань не пов’язаних з позбавленням волі – Рубіжанський міжрайонний відділ кримінально – виконавчої інспекції.

У 2015 році в тяжкий для країни час працівники кримінально – виконавчої інспекції, здійснювали контроль за додержанням виконання адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт.

Адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт – є альтернативою до адміністративного арешту та штрафу за вчинення адміністративних проступків наших земляків.

Хотілося б роз’яснити нашим землякам переваги цього виду адміністративного стягнення над іншими.

Громадські роботи як вид адміністративного стягнення полягає у виконанні правопорушником у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.

Громадські роботи призначаються районним судом (суддею) на строк від двадцяти до шістдесяти годин (що відрізняє громадські роботи як адміністративне стягнення від аналогічних робіт як кримінальне покарання). Вони відбуваються у вільний від роботи чи навчання час не більш як чотири години на день, а неповнолітніми — дві години на день.

Громадські роботи не призначаються інвалідам I та II групи, вагітним жінкам та пенсіонерам. Строк громадських робіт обчислюється в годинах, які правопорушник безпосередньо працював.

Громадські роботи — це відносно новий вид адміністративного стягнення, він з'явився в КУпАП у вересні 2008 року. Призначається за такі правопорушення, як керування тощо.

Контроль за виконанням цього виду стягнення покладається на кримінально-виконавчу інспекцію, яка керується у своїй роботі положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення та Порядком виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт та виправних робіт (затверджений 19 березня 2013). Кримінально-виконавча інспекція кожного року погоджує перелік таких робіт.

Правопорушники беруться на облік за місцем проживання і приступає до робіт протягом десяти діб з дня отримання інспекцією постанови суду, що набрала законної сили. Перед безпосереднім відбуванням громадських робіт з порушником проводиться бесіда, в ході якої йому роз'яснюються умови і порядок відбування стягнення та наслідки ухилення.

В разі ухилення правопорушника від відбування громадських робіт постановою судді не відбутий строк громадських робіт може бути замінено адміністративним арештом із розрахунку: один день арешту за п'ять годин громадських робіт.

В разі відбуття призначеної кількості годин, скасуванням постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення, наявності підстав, що унеможливлюють виконання громадських робіт, смерті порушника або заміни не відбутої частини адміністративним арештом, що підтверджено відповідними документами, виконання стягнення у виді громадських робіт припиняється, а порушник знімається з обліку.

Таким чином явною перевагою адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт є перебування порушників в суспільстві, рідних сім’ях, без розірвання соціально значущих зв’язків та не покладання на порушника фінансового «ярма» держави.

Шановні громадяни, не порушуйте закон та перед Вами не буде стояти такий нелегкий вибір.

Порядок та умови вступу до Інституту підготовки кадрів Національної академії прокуратури України

Professor — Thu, 25 Jun 2015 08:12:09 GMT

Прокуратура Кремінського району оприлюднює інформацію для абітурієнтів у 2015 році про умови та порядок вступу до Інституту підготовки кадрів Національної академії прокуратури України.

Так, на денну форму навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра приймаються: особи, які закінчили вищі навчальні заклади; отримали вищу юридичну освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» із середнім балом за додатком до диплома не нижче 4,5 бала за 5-бальною системою оцінювання знань. Вступники особисто подають заяву про вступ до Академії в паперовій формі, в якій вказують форму навчання. Заява обробляється відповідно до вимог Закону України «Про захист персональних даних». Бланк заяви знаходиться на офіційному Веб-сайті Академії у рубриці "Приймальна комісія”. При поданні заяви вступник пред’являє особисто: паспорт громадянина України; військовий квиток або посвідчення про приписку (згідно з вимогами ст.14 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»); документ державного зразка (оригінал) про раніше здобутий освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень, на основі якого здійснюється вступ, і додаток до нього. До заяви вступник на денну форму навчання додає: документ державного зразка про здобуття базової вищої юридичної освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» та додаток до нього; за особистим вибором оригінали або копії; копію паспорта громадянина України; медичну довідку за формою 086-О та додаток за формою 063 (оригінал і 2 копії) - (форма 063 - довідка про щеплення); сертифікат психоневрологічного диспансеру за формою № 122-2/о (оригінал); сертифікат наркологічного диспансеру за формою № 140/о (оригінал); довідку про перевірку особи на наявність судимості за формою ІП-1 (оригінал); 6 кольорових фотокарток розміром Зх4 см; 2 копії довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; копію військового квитка (посвідчення про приписку до призовної дільниці) з обов’язковим пред’явленням оригіналів цих документів; автобіографію (оригінал); паперову папку із зав’язками; конверт з марками та адресою вступника. Інші документи або їх копії за умови, якщо вступник претендує на пільги, встановлені законодавством України, мають подаватися ним до Приймальної (відбіркової) комісії Академії у термін, визначений для подання документів Правилами Прийому (до 22 липня 2015 року). Усі копії документів засвідчуються за оригіналами Приймальною (відбірковою) "комісією Академії, до якої вони подаються, або в установленому законодавством порядку. Копії документів без пред’явлення оригіналів не приймаються. За інших рівних умов право на першочергове зарахування до Академії мають (в наступній черговості): особи, яким відповідно до Закону України «Про охорону дитинства» надано таке право; особи, яким відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» надано таке право; особи, яким відповідно до Указу Президента України від 21 лютого 2002 року № 157 «Про додаткові заходи щодо посилення турботи про захисників Вітчизни, їх правового і соціального захисту, поліпшення військово-патріотичного виховання молоді» надано таке право. Для вступу на денну форму навчання до Академії встановлюється: фахове випробування у формі комплексного тестування за освітньо-професійною програмою «бакалавр права» за напрямом підготовки «правознавство»; тестування з іноземної мови (вступнику дається на вибір одна з трьох мов: англійська, німецька або французька). Програми тестування знаходяться на офіційному Веб-сайті Академії у рубриці „Приймальна комісія”. Особи, які без поважних причин не з’явилися на вступні випробування у визначений розкладом час, особи, знання яких було оцінено балами нижче встановленого Правилами прийому мінімального рівня, а також особи, які забрали документи після дати закінчення прийому документів, до участі в наступних вступних випробуваннях та у конкурсному відборі не допускаються. Перескладання вступних випробувань не допускається. Апеляції на результати вступних випробувань, що проведені Академією, розглядає апеляційна комісія Академії, склад та порядок роботи якої затверджуються наказом ректора Академії. За результатами вступних випробувань Приймальною комісією оголошується список вступників на денну форми навчання, рекомендованих до зарахування.

Строки прийому заяв і документів, вступних екзаменів, конкурсного відбору та зарахування на навчання Початок прийому заяв та документів - 6 липня 2015 року Закінчення прийому заяв та документів - 22 липня 2015 року Строки проведення вступних випробувань - 24-31 липня 2015 року Термін оприлюднення рейтингового списку вступників - не пізніше 5 серпня 2015 року Терміни зарахування вступників - не пізніше 7 серпня 2015 року.

Приймальна комісія Академії, розташована за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 81-6; працює з понеділка по четвер з 9°° до 18°°, у п’ятницю з 9°° до 17°°, у суботу з 900 до 1500, неділя – вихідний. За отриманням більш детальної інформації необхідно звернутися до прокуратури Кремінського району.

Старший прокурор прокуратури Кремінського району А.Фатєєва.

Діти – наше майбутнє!

Professor — Wed, 03 Jun 2015 07:54:20 GMT

1 червня увесь світ відзначає Міжнародний день захисту дітей, до святкування якого і в нашому районі представники влади та організацій, серед яких Кремінський районний підрозділ крмінально-виконавчої інспекції та служба у справах дітей Кремінської районної державної адміністрації, не залишились байдужими.

1 червня 2015 року на площі Красна м. Кремінна були проведені заходи з нагоди святкування Міжнародного дня захисту дітей, на яких були присутні неповнолітні засуджені, які перебувають на обліку в Кремінського підрозділу кримінально-виконавчої інспекції.

На урочистих заходах діти отримали порцію хорошого настрою, гумору, задоволення від концерту. Хочеться нагадати, що діти – це наше майбутнє, і зараз їх майбутнє залежить не тільки від них самих, але й від найближчих їм людей – батьків. Батьки не повинні «закривати очі» на вживання дитиною алкоголю, на негідні поступки тільки тому, що це їх дитина, заохочувати дитину в брехні, не подавати самим такий приклад, цікавитися життям своєї дитини, колом її спілкування.

Батьківство – це дуже відповідальна місія і тому не варто ставитися до цього з легковажністю та легкістю, щоб у майбутньому пишатися тим, що твоя дитина досягла певних успіхів у житті, не потрапила на «криву доріжку» злочинності, поважає та дбає про батьків та рідних, є авторитетом для інших. Один мудрий чоловік сказав: «Першу половину життя людина працює на свій авторитет, а другу половину життя – авторитет на неї». Тому треба докласти максимум зусиль, щоб злочинність та знаходження в місцях позбавлення волі серед неповнолітніх не було престижно, авторитетно, а діти знали, що не це є важливими цінностями життя та нормального існування в нашому суспільстві.

Цей день не забудемо повік

Professor — Mon, 18 May 2015 07:37:09 GMT

8 травня 2015 року в приміщенні Кремінського районного центру для сім’ї дітей та молоді з неповнолітніми особами, які перебувають на обліку в Кремінському районному підрозділі Рубіжанського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції, було проведено святковий захід, присвячений 70-річчю Великої Перемоги. Неповнолітні дізналися,про той страшний день, коли 22 червня 1941 року розпочався наступ німецьких військ, того ж дня було офіційно оголошено про початок Великої Вітчизняної війни проти фашистських загарбників. Ця війна, яка тривала чотири роки, забрала понад 20 мільйонів життів. Дякуючи нашим відважним дідам та прадідам, для нас День Перемоги – це велике свято щастя та радості, болі та суму, вшанування подвигу країни та народу, які його створили. В Україні нема жодної родини, в чию історія Великої Вітчизняної війни не була б вписана чорними датами. Війна зламала, спотворила, скалічила долі багатьох людей. Скільки життів загублено, скільки пролито сліз, скільки страждань випало на долю покоління воєнного часу... Після закінчення лекції з неповнолітніми засудженими було здійснено вихід до Меморіалу кремінянам, загиблим під час Другої світової війни.

Дзвони Чорнобиля

Professor — Thu, 30 Apr 2015 05:29:53 GMT

24 квітня 2015 року в приміщенні Кремінського районного центру для сім’ї дітей та молоді з неповнолітніми особами, які перебувають на обліку в Кремінському районному підрозділі Рубіжанського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції, було проведено захід до 29-ої річниці Чорнобильської трагедії. Неповнолітні дізналися, коли Україну спіткала страшна трагедія — техногенна катастрофа, спричинена вибухом на Чорнобильській АЕС. Джерело атомної енергії, що вважалося цілком безпечним, заподіяло шкоду, реальний обсяг якої і досі не визначений. Протягом свого історичного розвитку людство зазнало багато горя, змушене було боротися за існування на Землі, його спіткали пошесті, стихійні лиха, війни… Однак усі ці події рано чи пізно відходили в минуле, пережиті й подолані, залишаючи по собі лише спогади, тимчасом як Чорнобильська катастрофа фактично нездоланна, оскільки головним її наслідком є радіація, незрима й невідчутна, здатна діяти протягом тисяч років і на величезних територіях. По закінченню лекції з неповнолітні засуджені відвідали пам’ятний знак чорнобильцям, що у сквері Слави міста Кремінна.

С 1 мая 2015 года субсидии будут назначать по новым правилам

Professor — Thu, 02 Apr 2015 12:14:45 GMT

Согласно этим правилам на субсидию может претендовать каждый гражданин, помощь будет оказываться даже тем, кто арендует жилье и платит жилищно-коммунальные услуги за арендуемое помещение, если на него будут оформлены лицевые счета. Отменяются все ограничения относительно имущественного состояния лиц, которые обращаются за назначением субсидий, кроме одноразовой покупки на сумму свыше 50000 гривен.

Помощь будут оказывать на основании лишь двух документов - заявления и декларации. Принцип назначения такой: заявитель предоставляет необходимые документы, управление труда и социальной защиты населения назначает субсидию, а затем проверяет доходы заявителя, предоставляя запросы в соответствующие органы, учреждения и организации - Пенсионного фонда, Фискальной службы и тому подобное.

В декларации доходы указываются за предыдущий календарный год с вычетом уплаченных налогов. Если в декларации будут поданы неполные, недостоверные сведения о доходах и расходах зарегистрированных в квартире людей выплата субсидии может быть приостановлена и заявитель будет обязан вернуть двойной размер незаконно предоставленной субсидии.

С 1 мая каждая семья одновременно со счетом на оплату коммунальных услуг получит упрощенные формы заявления и декларации для обращения за назначением субсидии. После заполнения документы необходимо направить в управление труда и социальной защиты населения по месту регистрации.

Субсидия будет предоставляться на 12 месяцев с месяца обращения, а не на отопительный и неотопительный период как было раньше.

За информацией по вопросам предоставления субсидий необходимо обращаться в Кременское управление социальной защиты населения по адресу: г.Кременная, ул. Победы, 1а, первый этаж, кабинет №101, а также по телефону 3-15-43.

Ю.Коротич, начальник УСЗН Кременской райгосадминистрации.

_______________________________________
(найменування структурного підрозділу
_______________________________________
з питань соціального захисту населення)

ЗАЯВА
про призначення житлової субсидії

Від________________________________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)

зареєстроване (для орендарів — фактичне) місце проживання: _____________________

_______________________________________________________________________

контактний телефон ______________________ паспорт: серія _____ № ____________

__________________________________________________ ___ __________ ___ р.
(ким і коли виданий)

реєстраційний номер облікової картки платника податків _________________________
(крім осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта)

Прошу призначити субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (необхідне підкреслити).

Відомості про житлово-комунальні послуги, якими користуються особи, які зареєстровані (фактично проживають) у житловому приміщенні/будинку

Вид послуги	Номер особового рахунка	Найменування організації, що надає послуги	Примітки
Утримання будинків і споруд та прибудинкових територій
Газопостачання
Централізоване постачання холодної води
Централізоване постачання гарячої води
Водовідведення
Централізоване опалення
Електропостачання
Вивезення побутових відходів

У разі коли прийняття рішення щодо моєї заяви потребує окремого рішення місцевих органів виконавчої влади/місцевого самоврядування або утвореної ними комісії, прошу розглянути/не розглядати мою заяву відповідними органами або утвореною ними комісією (необхідне підкреслити).

Я та особи, які зареєстровані (фактично проживають) у житловому приміщенні/будинку, даємо згоду на обробку персональних даних про сім’ю, доходи, майно, що необхідні для призначення житлової субсидії, та оприлюднення відомостей щодо її призначення.

У разі зміни обставин, які можуть вплинути на отримання житлової субсидії (зміни складу осіб, які зареєстровані (фактично проживають), джерел доходу, переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, придбання майна, товарів або оплати послуг на суму, що перевищує 50 тис. гривень), зобов’язуюся протягом місяця повідомити про це структурний підрозділ з питань соціального захисту населення.

_____ ______________ 20__ р. ________________________

(підпис)

Примітка. Ця заява заповнюється особою, на яку відкрито особовий рахунок із сплати житлово-комунальних послуг (особою, яка фактично сплачує вартість одержуваних послуг).

___________________________________________
(найменування структурного підрозділу
_______________________________________
з питань соціального захисту населення)

ДЕКЛАРАЦІЯ
про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії

Розділ I. Загальні відомості 1. _____________________________________________________________________________ (прізвище, ім’я, по батькові) 2. Характеристика житлового приміщення/будинку: загальна площа ____ кв. метрів; будинок індивідуальний чи багатоквартирний (необхідне підкреслити); кількість поверхів у будинку __________ 3. Особи, які зареєстровані (для орендарів — особи, які фактично проживають) у житловому приміщенні/будинку
Прізвище, ім’я, по батькові		Дата народ- ження		Реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати платежі за його серією та номером)				Примітки






Розділ II. Всі види доходів осіб, які зареєстровані (фактично проживають) у житловому приміщенні /будинку, у тому числі від розміщення депозитів, здачі майна в оренду за період з _________ 20__ р. до __________ 20__ року
Прізвище, ініціали	Відомості про доходи
	Вид доходу		Сума доходу без урахування податку з доходів фізичних осіб, гривень				Джерело доходу






Розділ III. Інформація про витрати на придбання майна, товарів або оплату послуг на суму, що перевищує 50 тис. гривень, які здійснені протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії.
Прізвище, ініціали	Вид придбаного майна або оплачених послуг				Вартість, гривень	Дата здійснення купівлі або оплати послуг


Я усвідомлюю, що в разі подання мною у неповному обсязі або недостовірних відомостей про осіб, які зареєстровані (фактично проживають) у житловому приміщенні/будинку, їх доходи і витрати мені може бути відмовлено у призначенні житлової субсидії або припинено її надання. У такому разі зобов’язуюся повернути надміру перераховану (виплачену) суму житлової субсидії у подвійному розмірі.

________________________ ____ ______________ 20___ р.

(підпис заявника)

Примітка. Ця декларація заповнюється особою, на яку відкрито особовий рахунок із сплати житлово-комунальних послуг (особою, яка фактично сплачує вартість одержуваних послуг).

Інструкція

про порядок заповнення бланків

Заяви про призначення житлової субсидії

Заяву заповнює особа, на яку відкрито особовий рахунок по сплаті житлово-комунальних послуг за місцем реєстрації. Особи, які орендують житло, додають до Заяви договір найму (оренди) житла.

При цьому, крім Заяви та Декларації, заборонено вимагати від громадян інші документи, довідки тощо.

У Заяві необхідно підкреслити, на які види послуг призначати субсидію («на оплату житлово-комунальних послуг» та/або «на придбання твердого палива та скрапленого газу»). Якщо домогосподарство користується твердим паливом, скрапленим газом та комунальними послугами, необхідно підкреслити все.

У Заяві про призначення житлової субсидії також необхідно:

1) у графі «Номер особового рахунку» – вказати номер особового рахунку, який міститься у договорі про надання послуг, платіжному документі (квитанції, розрахунковій книжці) на оплату відповідної послуги;

2) у графі «Найменування організації, що надає послуги» – вказати назву організації, що міститься у договорі про надання послуг, платіжному документі (квитанції, розрахунковій книжці) на оплату відповідної послуги;

3) у графі «Примітки» зазначається наявність або відсутність засобів обліку, а саме «є лічильник»/«немає лічильника».

Декларації про доходи і витрати осіб,

які звернулися за призначенням житлової субсидії

У розділі І вказуються відомості про всіх осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні (або фактично проживаючих – для осіб, які орендують житло і вказані у договорі оренди, або для індивідуальних забудовників, будинки яких не прийняті в експлуатацію), яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги.

У розділі ІІ заповнюються відомості про всі види доходів (заробітна плата, пенсія, допомога (крім її частини, виплата якої здійснюється одноразово, зокрема, при народженні дитини), стипендія, грошове забезпечення, аліменти, виплати відповідно до умов цивільно-правового договору, доходи від підприємницької діяльності, здачі майна в оренду, від продажу майна та немайнових прав, сільськогосподарської продукції, дивіденди, проценти від розміщення депозитів тощо) осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні (або фактично проживаючих, зазначених у договорі оренди), за попередній календарний рік (12 місяців 2014 року) без урахування податку з доходів фізичних осіб із зазначенням установи, організації, підприємства, де отримується дохід.

У розділі ІІІ вказується інформація про одноразову купівлю майна або оплату послуг протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням субсидії на суму, яка на час купівлі (оплати) перевищує 50 тисяч гривень.

Кримінально-виконавча інспекція інформує

Professor — Thu, 02 Apr 2015 08:02:59 GMT

Указом Президента України від 06.04.2011 року за №394 було створено Державну пенітенціарну службу України - центральний орган виконавчої влади, на який покладено завдання щодо здійснення єдиної державної політики у сфері виконання кримінальних покарань.

Кремінський районний підрозділ Рубіжанського міського відділу кримінально-виконавчої інспекції управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області, який очолює капітан внутрішньої служби Дмитро Валерійович Цегельник, є структурним підрозділом відділу кримінально-виконавчої інспекції управління Державної пенітенціарної служби України.

Кримінально-виконавча інспекції виконує покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт, здійснює контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, а також звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років.

Основні напрями сучасної кримінальної політики України знайшли як найповніше відображення у Кримінальному та Кримінально-виконавчому кодексах України. Суть цих напрямів полягає в посиленні боротьби з тяжкими і особливо тяжкими злочинами при одночасному пом`якшенню заходів кримінальної відповідальності до осіб, які вперше притягуються до відповідальності за злочини невеликої і середньої тяжкості.

У плані гуманізації відповідності це проявилось, перш за все, у збільшенні передбачених Кримінальним кодексом України видів покарань, які є альтернативою покаранню у виді позбавлення волі на певний строк. Більше двох третин статей Кримінального кодексу України передбачають покарання, не пов’язані з позбавленням волі.

Динаміка виконання покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, характеризується таким чином: при отримання Україною незалежності у 1991 році кримінально-виконавчою інспекцією виконувалось судових рішень стосовно 61,3 тис. засуджених осіб, у 1995 р. – 83,5; 2000 р. – 137,4; а у даний час кількість судових рішень значно вища.

На сьогоднішній день ще залишається значною кількість насильницьких та організованих злочинів, корупції а також тяжких злочинів, що викликає у пересічних громадян почуття стурбованості. Значна їх частина пропонує розширити спектр застосування більш жорстких санкцій, спрямованих на позбавлення волі, що потребує автоматичного збільшення грошових витрат на їх утримання.

На формування такої громадської думки впливає недостатня інформованість пересічних громадян про ефективність покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, та про негативні наслідки позбавлення волі (соціальні, моральні, психологічні, економічні, демографічні та медичні), які свідчать про те, що позбавлення волі не є ефективним методом боротьби зі злочинністю.

Особи, які знаходяться в місцях позбавлення волі, не завжди перевиховуються, а навпаки проходять «школу» злочинності, після чого «бумерангом» повертаються проти того самого суспільства. Це призводить до вчинення ними нових злочинів та повторного засудження. Перш за все, тенденція до застосування позбавлення волі призводить до переповнення установ виконання покарань та значних витрат на утримання засуджених, суттєво ускладнює процес перевиховання засуджених, а також не дає їм можливості безболісно адаптуватися в суспільстві після звільнення з місць позбавлення волі. З урахуванням зарплати працівників та інші потреби витрачається значно більше коштів, тоді як неутримання засуджених до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, такі кошти не потрібні, а навпаки, наприклад, із заробітку засуджених до виправних робіт у дохід держави відраховуються встановлені судом відсотки (від 10 до 20), засуджені до громадських робіт взагалі працюють безкоштовно на користь держави, кошти потрібні тільки на зарплату працівника кримінально-виконавчої інспекції.

Кримінальна-виконавча інспекція – це основна ланка у структурі державних органів, яка здійснює контроль за виконанням покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, і виконує із засудженими роботу, спрямовану на формування у них правослухняної поведінки і стимулювання до становлення на життєву позицію, що відповідає суспільним нормам і інтересам.

САНИТАРОЧКА ЛЮСЯ

Professor — Wed, 20 Nov 2013 08:21:25 GMT

Удивительная вещь – человеческая память. Она может «стереть» события вчерашнего дня, и долго хранить то, что произошло много лет назад. Но, к сожалению, возможности ее не безграничны. С годами многое забывается. И восстановить исторические события порой бывает очень непросто. Именно этим уже много лет занимается редакция газеты «Кремінщина». Особенно интересует журналистов все, что связано с Великой Отечественной войной: мужество и героизм советских воинов во время боев на Северском Донце и защите Привольнянского плацдарма, судьбы бывших фронтовиков и тружеников тыла.

В ходе поисковой работы оказалось, что очень мало сведений сохранилось о госпиталях, располагавшихся во время войны в Кременной.

Чтобы восполнить это «белое пятно» в истории города, редакция «Кремінщини» обратилась к читателям, старожилам с просьбой поделиться своими воспоминаниями периода оборонительных боев 1943 года в районе Кременной.

В ответ в редакцию газеты пришло несколько писем. В них упоминается госпиталь, который располагался в школе для слепых детей (это рядом со «старой» аптекой по улице Набережной). А еще – девочка, помогавшая медперсоналу, – санитарочка Люся. Конечно же, редакции газеты захотелось выяснить, кто она? Забегая наперед, скажем – это жительница Кременной Людмила Гавриловна Евдошенко (Мерзленко), участница Великой Отечественной войны и ветеран труда. Но вернемся к строкам из писем, присланных жителями города.

Из редакционной почты

Из письма в редакцию газеты Александры Никитичны Вашечко: «Я помню госпиталь возле «старой» аптеки, там было много раненых. Их каждый день везли из леса. Умерших хоронили на краю кладбища. По городу ходить было страшно. Как-то пошли мы с мамой купить блюдце отрубей или картофельных очисток, а тут прилетел немецкий самолет «рама» и стал по нам стрелять. Потом прилетел «бомбовоз» и начал бомбить улицу Комсомольскую. Убило сестриного мужа, а его соседу осколками оторвало обе ноги. И такие бомбежки были все время, пока фашист стоял на Северском Донце. А еще помню госпиталь в Диброве, что в районе Сеточного лесничества. Построек там не было, раненые лежали в окопах и палатках».

Из письма Марии Павловны Павелко: «Я работала в госпитале, располагавшемся в здании бывшей школы слепых возле «старой» аптеки. Я там занималась стиркой, мыла полы. Там работала на кухне тетя Оля Плешакова, из Пидвильх – Валя Неревенько. Еще помню девочку, которую раненые прозвали санитарочка Люся. Она разносила им лекарства, кормила с ложечки, помогала писать письма родным, а в свободное время пела раненым песни, читала стихи. Частыми были налеты вражеской авиации, но мы со временем к этому привыкли. Врачи в госпитале были добрыми. Случилось, что я вывихнула ногу, и они мне уделили много внимания. Этого я никогда не забуду. Жалко наших раненых, которые умерли на моих глазах…»

Из письма Николая Михайловича Ушкало, 1933 года рождения: «Я хорошо помню тяжелые военные годы. В газете «Кремінщина» прочитал статью «Через века, через года – помните!» и решил поделиться своими воспоминаниями о госпитале, который во время войны находился рядом со «старой» аптекой в начале улицы Набережной в городе Кременная. Однажды я сильно поранил ногу и пришлось обратиться за медицинской помощью в госпиталь. Я очень благодарен врачу, который мне ее оказал (к сожалению, фамилии его не помню). В госпитале я видел много раненых, работы у врачей было много. Им помогали девчонки, почти мои ровесницы. Познакомился с ними. Одну звали Люся, а вторую – Валя. Я восхищался их мужеством и желанием быть полезными для людей».

Шёл боевой сорок третий год…

– 3 мая 1941 года, – рассказала Людмила Гавриловна Евдошенко во время встречи с журналистами, – мне исполнилось 10 лет. А 22 июня началась война. С первого и до последнего дня ее помню.

…В начале июля 1942 года Кременную захватили фашисты. С этого момента начались наши страдания. Очень тяжело было нашей многодетной семье! Старший брат, летчик, воевал на фронте с врагами, двоих немцы угнали на каторжные работы в Германию. В семье я осталась старшей из детей. А за мной было еще четверо меньших: братик и три сестрички. Как вспомню, как мы переживали фашистскую оккупацию, слезы на глаза наворачиваются. Все, что было ценное в доме, меняли на продукты. Что-то – на ведро картофельных очисток, что-то – на два блюдца отрубей… Наверное, Бог дал нам добрых ангелов-хранителей – мы выжили.

И вот – переломная Сталинградская битва. Фашистов погнали на запад. Войска Красной Армии вступили на землю Украины. Фронт приближался к Кременной. Все чаще слышались орудийные раскаты.

Наконец-то – долгожданное освобождение. Оно пришло с советскими танками утром 31 января 1943 года после ожесточенного ночного боя. Жители Кременной со слезами радости встречали своих освободителей – воинов 195-й стрелковой дивизии. Наступающие части Красной Армии устремились в направлении Славянска, Соледара.

Но, как оказалось, до мирной жизни еще было далеко. Фронт отступил и линия обороны на долгие месяцы остановилась по реке Северский Донец. До Кременной, если брать по прямой, будет километра четыре. Город оказался в прифронтовой полосе со всеми вытекающими отсюда последствиями: постоянными артобстрелами и бомбежками. Оборону по Северскому Донцу в районе Кременной держали воины 78-й стрелковой дивизии (комдив полковник Н.М.Михайлов), а затем – 61-й Гвардейской стрелковой дивизии (комдив генерал Л.Н.Лозанович) и 47-й стрелковой дивизии.

Особенно кровопролитные бои разгорелись во время захвата и удержания Привольнянского плацдарма на высоком, правом берегу Северского Донца.

Из оперативной сводки 34 Гвардейского стрелкового корпуса №103 от 5.05.1943 г.

В ночь с 04.05. на 05.05. 1943 года в 3.45., переправившись на правый берег реки Северский Донец, силовая разведка 59 с.д. и 78 с.д. действовала двумя группами в направлении: Приволье и совхоз Винтрест и далее на высоту 163.0 и 169.4.

В течение дня 05.05.1943 года противник оказывал упорное сопротивление действиям силовой разведки, вел сильный минометный и пулеметный огонь из п. 1 Мая и из направления высот 163.0 и 169.4, одновременно из направления Привольное, совхоз Винтрест и позднее из п. 1 Мая предпринимал неоднократные контратаки.

Силовая разведка 78 с.д., действующая на северо-западной окраине Привольного и заняв в 14.00. центр и юго-западную часть Приволья, в 18.50 овладела высотой 163.0.

В результате боя истреблено до 75 солдат и офицеров противника, уничтожено 4 станковых и 6 ручных пулеметов, подавлено до 20 огневых точек (ОТ).

Захвачено РП-2, 81 мм. минометов – 2, взяты 2 человека в плен.

Потери противника:в результате боя исчисляются убитыми и раненными около 400 человек, уничтожено: 4 станковых, 6 ручных пулеметов, 81 мм

миномет, противотанковая пушка, подавлено около 20 огневых точек противника. При этом захвачено у противника: 2 ручных пулемета, 3 подводы с продовольствием и боеприпасами, 81 мм миномет, взято в плен 7 человек.

Фронтовой санбат у лесных дорог…

Весна – лето 1943 года. Жесточайшие бои на Северском Донце. «Над Привольем тучи вьются, гром гремит, но дождь не льёт. То не тучи грозовые, это жаркий бой идёт», - так отображены те грозные дни в песне, которая родилась во время боев на Привольнянском плацдарме. Противник нес огромные потери. Были они и у наших. По подсчетам, там погибло около 15 тысяч советских воинов. А сколько было ранено!..

По лесным дорогам в Кременную в медсанбаты на подводах везли раненых. Кто мог передвигаться сам – шли пешком.

Во время подготовки этого материала были изучены сотни архивных документов периода Великой Отечественной войны. К сожалению, до наших дней сохранилось не все. В итоге, удалось составить список госпиталей, располагавшихся в Кременной в 1941-1943 годах, который, надеемся, окажется полезным тому, кто захочет изучать события военных лет.

Дислокация госпиталей РККА в городе Кременная Ворошиловградской области в период Великой Отечественной войны

Эвакуационный госпиталь №1190 – с 2.10.1941г.

Эвакуационный госпиталь №1409 – с 27.09.1941г. по 02.12.1941г.

Управление головного полевого эвакуационного пункта с эвакоприемником №230 - с 26.01.1942г. по 18.02.1942г.

Войсковой подвижной госпиталь №41 - с 7.11.1941г. по 9.01.1942г.

Управление головного полевого эвакуационного пункта с эвакоприемником №50 – с 30.01.1942г. по 01.02.1942г.

Управление головного полевого эвакуационного

пункта с эвакоприемником №53 - с 18.02.1942г. по 12.03.1942г.

Управление головного полевого эвакуационного пункта с эвакоприемником №55 – с 24.12.1941г. по 09.01.1942г.

Полевой подвижной госпиталь №574 - с 1.03.1942г. по 1.06.1942г.

Полевой подвижной госпиталь №576 - с 30.05.1942г. по 1.06.1942г.

Инфекционный госпиталь №543 – с 30.03.1942г. по 1.07.1942г.

Полевой подвижной госпиталь №578 - с 26.02.1942г. по 31.05.1942г.

Госпиталь легкораненых №5264 – с 5.09.1943г. по 10.09.1943г.

Хирургический полевой подвижной госпиталь №2383 - с 3.09.1943г. по 29.09.1943г.

Как видим, госпитали дислоцировались в городе в 1941-1942 годах и в сентябре 1943 года. В процессе поисков были найдены списки солдат, умерших в госпиталях в Кременной в указанные периоды. В основном, они были похоронены на городском кладбище и на воинском кладбище в районе Дубовой рощи. Следовательно, вероятнее всего, в бывшей школе для слепых и в других зданиях города размещались не госпитали, а медсанбаты – медико-санитарные батальоны. Такие были в составе 78 стрелковой дивизии и 61 Гвардейской стрелковой дивизии, участвовавших в боях на Северском Донце. В составе 78-й – 113 медсанбат, в составе 61-й – 65 отдельный медсанбат. Просто местные жители нашли для этих медучреждений обобщающее название – «госпиталь».

Подтверждение этой версии находим в книге Г.М.Лавки «Кременщина – оазис Донбасса»: «173 и 113 медсанбаты располагались в школах города, а санроты находились в непосредственной близости к обороне в лесах Комсомольского и Веригинского лесничеств. В городе также располагались 373 полевая пекарня, 844 ветлазарет, 620 отдельный батальон связи. Орудия 1030-го артполка были расположены на огневых позициях на опушках леса и на лесных просеках».

Правда, подтверждений 173 медсанбату в военных архивах не нашлось, а 113 – да. И можно предполагать, головная его часть находилась в районе Червонопоповки - Песчаного, а в Кременной – что-то вроде отделений. Учет умерших в медсанбате, не в пример другим, велся очень скрупулезно. Врачи как будто знали, что спустя многие годы после войны эти документы будут изучаться и постарались вложить в них максимум сведений. Поэтому учетные журналы 113 медсанбата – бесценная находка для поисковиков.

О медиках медсанбата рассказывается в книге о боевом пути 78-й стрелковой дивизии (она так и не увидела свет, но редакции «Кремінщини» удалось разыскать ее подготовленный к печати вариант): «В 113 медсанбате дивизии раненые и больные получали квалифицированную помощь и были окружены заботой и вниманием медперсонала. Благодаря хорошему уходу и питанию, большинство раненых возвращались в строй.

Под руководством опытного хирурга М.Ф.Гапоненко другие хирурги медсанбата в полевых условиях выполняли сложнейшие операции и

спасли жизнь многим и многим воинам.

Верными помощниками хирургов были операционные сестры А.М.Никитина, Е.П.Гриднева и многие другие.

При медсанбате действовал донорский пункт, возглавляемый майором медицинской службы Н.П.Клементьевой. Самыми активными донорами были врачи, сестры и другие работники медсанбата: З.А.Захарова, В.В.Лифшиц и Д.А.Лифшиц, Л.П.Хомякова, М.Лысенко, Е.Панова, М.Майорова.

За время боев на плацдарме медсанбат оказал первую помощь 2268 раненым, что свидетельствует об интенсивности боев в это время».

Подвиги военных медиков: архивы рассказывают

Редакции «Кремінщини» удалось разыскать архивные документы, свидетельствующие о самоотверженности и мужестве военных медиков 113 и

65 медсанбатов, дислоцировавшихся в 1943 году в районе Кременной.

«Михаил Федорович Гапоненко, военврач 3 ранга, командир операционно-перевязочного взвода 113 медсанбата 78 стрелковой дивизии. Ведущий хирург. Только за последнюю кампанию, с 5 мая по 1 июня сего года, под руководством т.Гапоненко М.Ф. свыше 2300 раненых, в том числе, свыше 1350 тяжелораненых оперировано. При этом большую часть тяжелораненых оперировал сам т.Гапоненко.

Широко организовал помощь шоковым раненым, впервые применяя новые методы их лечения вливанием жидкости академика Штерн в спинномозговой канал. Добился резкого снижения смертности среди раненых в живот и грудь. Умелой организацией и оказанием высококачественной хирургической помощи спас жизнь многих бойцов и командиров.

24 июня 1943 года».

***

«Нина Петровна Клементьева, капитан медицинской службы, врач-ординатор операционно-перевязочного взвода 113 медсанбата 78 стрелковой дивизии.

За период боевых действий, май-июль месяцы, показала прекрасные образцы работы. Тов. Клементьева Н.П. работала на наиболее ответственных участках работы операционно-перевязочного взвода: на пункте заготовления крови в газовой палате.

За июнь-июль месяцы она заготовила 41 литр крови, чем способствовала спасению жизни многих раненых. Обслуживая наиболее тяжелые хирургические ранения, осложненные газовой инфекцией, она отдает все свои силы и знания на спасение жизни раненых.

За май-июль она обслужила 169 раненых с газовой инфекцией. За последнее время (июль) резко сократилась смертность. В дивизии со дня формирования. Достойна награждения орденом Красной Звезды.

Командир МСБ, старший лейтенант м/с Шмелькин.

Дивизионный врач 78 СД Серов».

***

«Елизавета Петровна Гриднева, старшина медицинской службы, младшая хирургическая сестра операционно-перевязочного взвода 113 медсанбата 78 СД.

Все сложные операции происходили при ее участии как сестры-наркотизатора. Тщательно вводимый наркоз давал возможность хирургу закончить операцию без помех и в наименьший срок.

Давала свою кровь для переливания тяжелораненым.

Достойна награждения медалью «За боевые заслуги».

***

«Юлия Степановна Латушко, Гвардии старший сержант медицинской службы 65 отдельного санитарно-медицинского батальона 61 Гвардейской стрелковой дивизии.

Тов. Латушко в МСБ с начала формирования дивизии. Работая операционной медсестрой, в перевязочной показала образцы самоотверженной работы. Хорошо овладела переливанием крови. Является инициатором этого дела, три раза давала свою кровь для спасения жизни раненых.

В последней боевой операции неустанно и самоотверженно проработала

трое суток, помогая врачу по оказанию помощи раненым. Достойна правительственной награды – ордена Красной Звезды.

Командир 65 ОСМБ Гвардии старший лейтенант медицинской службы Бейнин».

Детство под градом военной картечи…

Семья Мерзленко жила рядом с лесом – возле милиции. В один из дней Люся Мерзленко увидела, что военные ходят по улице, осматривают дома.

- А что вы ищете? – спросила она. – Я все тут знаю!

Оказалось, нужно было подобрать подходящее помещение для медчасти. Люсе очень хотелось помочь солдатам.

- Тут, рядом, пустует школа для слепых. Давайте, я покажу.

Это здание девочка знала, как собственный дом. Там до войны работали ее родители. А в 1941 году школу эвакуировали в Ташкент.

- То что надо, - одобрительно покивали военные, осмотрев здание, и принялись за уборку. Вскоре все было готово к приему раненых.

А Люся все стояла возле школы, ожидая, когда привезут раненых.

- Девочка, ты чего здесь стоишь? – спросил один из солдат.

- Я хочу вам помогать! – ответила Люся.

- Ну-ка, быстро домой, к маме. Маленькая ещё!

Дома Людмила решительно заявила маме: «Уйду в армию!» Мама плакала, долго отговаривала:

- Доченька, я же без тебя не справлюсь. Ты же сейчас - моя опора!

Убедила. А к военным в госпиталь ходить разрешила.

На другой день, управившись с работой по дому, Люся снова была во дворе школы.

- Ты опять здесь? – удивился военный, разговаривавший с девочкой в прошлый раз. Минуту подумав, сказал: Ладно, пойдем со мной.

В госпитале он о чем-то переговорил с врачами и медперсоналом. После этого разговора у девочки расспросили, кто она, где живет, выдали фартук и косынку с красным крестом. Повели по палате: «Пойдем, Люся, будешь учиться!»

Свои обязанности Люся освоила быстро. Она разносила лекарства, поила раненых водой, укрывала одеялами, помогала писать письма родным тем, кто не мог это сделать самостоятельно. А еще – убирала, выносила из операционной ведра с окровавленными бинтами, носила воду от «старой» аптеки. Такое не каждый взрослый выдержит. А маленькая Люда – смогла!

Никогда она не теряла присутствия духа. Несет ведро с водой – и поет. Врач услышал - ему понравилось. Он предложил Люсе, когда выпадет минута, петь для раненых, поднимать им настроение. Люся делала это с удовольствием! И не только пела, а и декламировала стихи, которых знала великое множество. Больше всех бойцам нравился вот этот:

Я давно уже мечтаю,

Как бы летчиком мне стать.

Много в книгах я читаю

О гордых соколах родных.

Тебя, Родина, мы любим,

Всем дорога широка.

Скоро летчиком я стану,

Долечу за облака!

Во время таких выступлений солдаты забывали о своих ранах, их лица озарялись улыбками. Одним Люся напоминала сестренку, другим – дочь… Раненые благодарили девочку, гладили по голове, ложили ей в карман кусочки сахара.

Бойцов с особо тяжелыми ранениями отправляли в тыловые госпитали. Отправка происходила большей частью по ночам, так как днем Кременная постоянно обстреливалась. Помогала эвакуировать раненых и Люся. Когда в школе для слепых свободного места не оставалось, раненых размещали в домах по улице Набережной и на площади Кооперативной. Врачи и медсестры оказывали им помощь там.

На всю жизнь Люсе запомнился раненый летчик. Советский самолет возвращался с задания. Боеприпасы у него кончились. В небе над Кременной его догнал немецкий истребитель и подбил. Наш летчик направил подбитый самолет на лес, а сам выпрыгнул с парашютом. В воздухе фашист изрешетил его пулеметными очередями – пули попали в грудь. Когда наши солдаты подбежали к летчику, он был еще жив. Его быстро доставили в медчасть. Сделали перевязку, рядом посадили медсестру и санитарочку Люсю. Врач предупредил, что раненому нельзя разговаривать, кашлять.

Вдруг летчик очнулся, открыл глаза и попросил пить. Люся побежала к врачу спросить, можно ли ему пить? Врач ответил, что ему уже все можно…

Напоили летчика, тот прошептал:

- Спасибо, сестрички… А немецкий самолет сбили?

- Конечно, сбили, родненький! – вытирая слезы, успокаивали умирающего девушки.

Похоронили летчика в скверике в центре города.

…Сентябрь 1943 года. Красная Армия оттесняла фашистов все дальше на запад, освобождая от оккупантов города и села Украины. Вслед за боевыми частями ушли из Кременной и военные медики. Мама Люды Мерзленко слезно просила их не брать дочку с собой. Люда осталась. Работала, помогала стать на ноги своей семье.

После войны выучилась, окончила кооперативный техникум. Вышла замуж и вырастила детей. Ее трудовой стаж составляет 46 лет. Проживает Людмила Гавриловна Евдошенко (Мерзленко) в Кременной.

Дети войны – так сейчас называют ее поколение. Война заставила таких детей рано повзрослеть, научила стойкости, мужеству. Они, как могли, противостояли войне: помогали партизанам, уходили на фронт, вместо родителей вставали к станкам на заводах и фабриках, работали в полях, ухаживали за ранеными в госпиталях и медсанбатах, своим трудом приближая Победу. В годы войны каждый ребенок совершил свой подвиг. И наш долг, ныне живущих, оценить его по достоинству.

Подготовил Сергей ОМЕЛЬЧЕНКО.

СИЛА ДУХУ ПЕРЕМАГАЄ!

Professor — Mon, 21 Oct 2013 07:56:03 GMT

Як розповідалося раніше на сторінках «Кремінщини», 29 серпня на спортивних майданчиках дитячого оздоровчого табору «Восход» ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» відбулася обласна спартакіада серед інвалідів праціта потерпілих на виробництві під назвою «Повір у себе», започаткована виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України. Тоді переможцями обласної спартакіади стали підопічні відділень Фонду з Лисичанська, Краснодона, Брянки, Свердловська, Первомайська, Ровеньків, Антрацита, Стаханова, Луганська та Кремінної.

Саме вони увійшли до складу команди управління виконавчої дирекції Фонду у Луганській області і представляли Луганщину на фінальних змаганнях Всеукраїнської спартакіади серед інвалідів праці «Сила духу». В числі спортсменів-переможців і учасників фінальних змагань спартакіади — підопічна відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань в Кремінському районі Людмила Бабанська (на фото в центрі).

Фінальні змагання Всеукраїнської спартакіади відбувалися з 26 по 29 вересня на базі Олімпійського навчально-спортивного центру «Спартак» у місті Алушта (Автономна Республіка Крим). Позмагатися з армспорту, бомбаскету, дартсу, настільного тенісу, шахів та шашок приїхали 27 команд з усіх регіонів України. Загальнокомандна першість визначалася за найбільшою кількістю очок, набраних учасниками з цих видів спорту. Так, у тривалій і завзятій спортивній боротьбі команда Луганської області набрала у сумі 246 очок, які принесли їй перше загальнокомандне місце! Значно випередивши суперника, спортсмени з Луганщини стали чемпіоном першої Всеукраїнської спартакіади серед інвалідів праці і привезли додому кубок переможця!

Не менш приємною подією стало урочисте вшанування луганської команди переможців, яке відбулося в обласному центрі за участю голови Луганської обласної державної адміністрації Володимира Пристюка, першого заступника голови Луганської облради Євгена Харіна і начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань Леоніда Михайлова. На адресу переможців лунали теплі слова привітань, їм дякували за бадьорість і надихаючу енергію, а потім нагородили почесними грамотами і подарунками.

Таким чином, віра в себе, наполегливі дії та ентузіазм цих людей не лише довели, що сила духу перемагає будь-які негаразди, а й принесли Луганщині, зокрема і Кремінщині, чергову славу і визнання.

Л.ПЕРЕПІЧАЙ, начальник відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в Кремінському районі.